ПІДВИЩЕННЯ КВАЛІФІКАЦІЇ педагогічних працівників - 2024 Наказ МОН України від 20.10.2023 року №...
26 квітня 2024 року відбулося відкрите заняття завідувача відділу української мови та літератури,...
На виконання загальнонаціональної програми «Здорова Україна» 25 квітня 2024 року адміністрація...
Комунальний заклад вищої освіти «Вінницька академія безперервної освіти» оголошує конкурс на...
24 квітня 2024 року в онлайн-режимі відбувся традиційний відкритий показ «Кращі практики...
«Голови гнути я не збирався, бодай що б там не було. За мною стояла Україна, мій пригноблений народ, за честь котрого я мушу обставати до загину».
«Із таборового зошита Василя Стуса»
На виконання обласної цільової комплексної програми національно-патріотичного виховання дітей та молоді Вінницької області до 2025 року.
6 січня Вінниччина відзначила 86-й день народження нашого видатного земляка, українського поета, перекладача, правозахисника, дисидента, Героя України – Василя Семеновича Стуса.
З цієї нагоди працівники ВОУНБ ім. В. Отамановського традиційно біля пам’ятника Василю Стусу на площі його імені разом із викладачами і студентами Донецького національного університету імені Василя Стуса, офіцерами і курсантами Національної академії Національної гвардії України, працівниками КЗВО «Вінницька академія безперервної освіти», громадськими діячами, письменниками, науковцями та поціновувачами Стусової поезії вшанували пам’ять видатного митця та поклали квіти до пам’ятника.
В заході взяв участь і виступив завідувач відділу українознавства академії Володимир Лазаренко, який наголосив на актуальності пасіонарної постаті Василя Стуса для сьогодення, як приклад національної гідності, мужності та глибокої духовності.
Василь Стус писав: «Митець потрібен своєму народові та й усьому світові тільки тоді, коли його творчість поєднується з криком його нації». І сьогодні таким митцем для українського народу є автор цих слів.
Стус потрібен Україні сьогодні й завжди – як опора у відстоюванні свободи та незалежності, як приклад відданості рідній країні, як символ стійкості, незламності та величі духу, що завжди перемагає, нехай і після смерті.
Ми, українці, так само, як і наш незламний борець Василь Стус, віримо в Україну і нашу Перемогу!
Як добре, що смерті не боюсь я і не питаю, чи тяжкий мій хрест, що перед вами, судді, не клонюся в передчутті недовідомих верст, що жив, любив і не набрався скверни, ненависті, прокльону, каяття.
Народе мій, до тебе я ще верну, як в смерті обернуся до життя своїм стражданням і незлим обличчям.
Як син, тобі доземно уклонюсь і чесно гляну в чесні твої вічі і в смерті з рідним краєм поріднюсь.
(За виданням: В. Стус. Твори у чотирьох томах. Львів, 1995)
Підготував: Лазаранко В.І.